Далекозорість

Гіперметропія (далекозорість) — порушення рефракції, при якому людина погано бачить предмети, що знаходяться поблизу, і задовільно — вдалині. При далекозорості промені світла після заломлення через кришталик і оптичну систему ока фокусуються не на сітківці, а за нею, через що предмети здаються розмитими, а зображення не має чіткості, особливо на близькій відстані.

При високому ступені гіперметропії війчастий м'яз постійно перебуває в гіпертонусі, що призводить до постійного напруження, болів у лобі або переніссі, а також до сухості та запалення очей.

Симптоми та ознаки далекозорості

• Неспроможність сконцентруватися на об'єктах, що знаходяться поблизу
• Часті головні болі та запаморочення
• Сльозотечія, часте моргання та почервоніння очей
• Труднощі при роботі з дрібними предметами (нитка в голку, кнопки на клавіатурі)
• Швидка стомлюваність очей при читанні або роботі за комп'ютером

Причини виникнення гіперметропії

Далекозорість може бути зумовлена зменшеним розміром очного яблука (точніше, зменшеним розміром його передньо-задньої оптичної осі) або зниженням еластичності кришталика.

Практично всі діти грудного віку до 6–7 років є далекозорими. З часом цей дефект зникає самостійно у зв'язку з ростом і розвитком очного яблука. У молодому віці при невеликому ступені гіперметропії далекозорість може компенсуватися за рахунок напруги акомодації — пристосувальної можливості оптичної системи ока примусово фокусувати зображення на сітківці. Без адекватної корекції в результаті тривалої напруги акомодації поступово погіршується і зір поблизу.

У літніх людей кришталик ока майже повністю втрачає еластичність, ущільнюється, а циліарний м'яз слабшає. Таке захворювання очей називається пресбіопією або віковою далекозорістю.

Класифікація гіперметропії

Офтальмологи класифікують далекозорість за кількома критеріями.

За формою

• Фізіологічна гіперметропія — не пов'язана з патологічними механізмами, є нормою для певних вікових груп.
• Патологічна гіперметропія — виникає внаслідок неправильного формування ока або наявних захворювань.
• Функціональна гіперметропія — викликана медикаментозним або патологічним паралічем акомодації.

За походженням

• Вроджена гіперметропія — може бути тимчасовою, часто зникає в дитинстві.
• Набута гіперметропія — спричинена перенапруженням, травмами чи захворюваннями.
• Вікова (стареча) гіперметропія — виникає внаслідок природних змін у кришталику.

За ступенем компенсації

• Некомпенсована (явна) гіперметропія — акомодація не справляється з компенсацією дефекту.
• Компенсована (прихована) гіперметропія — зір видається нормальним за рахунок постійного напруження акомодації. Частіше виявляється у дитинстві та молодому віці.

Ступені далекозорості

Розрізняють три ступені гіперметропії. При слабкому ступені зазвичай зберігається чіткий зір і вдалину, і поблизу — за рахунок компенсації акомодацією. При середньому — чітким залишається зір вдалину, а поблизу гірший. При високому — зір поганий і вдалину, і поблизу.

Корекція далекозорості

Далекозорість добре коригується за допомогою збираючих (плюсових) лінз окулярів. Для корекції гіперметропії також відмінно підходять контактні лінзи — особливо для активних людей, оскільки лінзи не запотівають і забезпечують повний периферичний зір.

При слабкому та середньому ступені, як правило, достатньо оптичної корекції у поєднанні з фізіотерапевтичними процедурами, спеціальними вправами для очей та вітамінними препаратами.

При пресбіопії (віковій далекозорості) сучасною альтернативою двом парам окулярів є прогресивні окуляри або мультифокальні контактні лінзи, підібрані лікарем-офтальмологом.

Часті запитання